Школа, що доступна кожному

Метою програми є розвиток компетенцій вчителів-спеціалістів у сфері психологічної діагностики та функціональної шкільної діагностики.
Програма включає 5 модулів, підготовлених експертами та присвячених таким питанням:

Модуль 1. Діагностика, яка допомагає, і діагностика, яка шкодить

Розробка: магістр Бартош Ящіньский

Модуль починається з вебінару, який є вступом до діагностики. Матеріали для самостійного навчання містять посібник для вчителів щодо психологічної діагностики та небезпеки, пов’язаної з діагностикою. Модуль також містить матеріали для роботи з дітьми та батьками у вигляді сценаріїв занять: «Що варто знати про діагностику моєї дитини?» (для батьків) та «Пригода з психолого-педагогічною діагностикою» (для дітей).

Модуль 2. Шкільна функціональна оцінка з використанням, зокрема, Форми групової консультації та Листа спостереження за учнем 

Розробка: проф. Люблинського католицького університету Єва Домагала-Зищк, магістр, Уршула Антончук-Граб, магістр, Уршула Кміта.

Навчальний модуль починається з вебінару, присвяченого концепції і перебігу Шкільної функціональної оцінки. Навчальні матеріали для самостійного навчання дозволяють ознайомитись із процедурою Шкільної функціональної оцінки в контексті ICF, посібником щодо співпраці в консультаційній групі чи презентацією про роль батьків у процесі Шкільної функціональної оцінки. Модуль також містить перекладені українською мовою інструменти Шкільної функціональної оцінки.

Модуль 3. Роль діагностики в процесі підтримки психічного здоров’я та повного розвитку потенціалу

Pозробка: проф. Університету Кардинала Стефана Вишинського д-р хаб. Ян Чечюх.

Модуль починається з вебінару, присвяченого ролі діагностики в процесі підтримки психічного здоров’я та благополуччя та посібника з психічного здоров’я. Матеріали для самостійного навчання містять опис інтервенції, яка полягає на скринінгу соціально-емоційного здоров’я, посібник з аналізу.

Модуль 4. Діагностика особистості в моделі Симптоми-Компетенції-Риси

Розробка: проф. Університету Кардинала Стефана Вишинського д-р хаб. Ян Чечюх.

Модуль складається з двох частин:

• Частина А призначена для педагогів, логопедів, педагогічних терапевтів і складається з вебінару щодо діагностики особистості за моделлю «Симптоми-Компетенції-Риси» та матеріалів для самостійного навчання: гайду по особистості, посібника, присвяченого ситуативному вимірюванню особистості та презентації, що пояснює курс діагностики особистості в моделі СКР. Цей модуль також дозволяє переглядати постдіагностичні матеріали, доступні в програмі СКР.
• Частина B модуля призначена для психологів і містить загальну інформацію про діагностику особистості в моделі «Симптоми-Компетенції-Риси» та детальні посібники, що дозволяють проведення діагностики в моделі СКР, особливо в області особистісних компетенцій і рис темпераменту.

Модуль 5. Діагностика когнітивного функціонування

Розробка: проф. д-р хаб. Гражина Красович-Купіс.

Цей діагностичний модуль, як і попередній, складається з двох частин, призначених для різних груп спеціалістів. 

• Частина A стосується діагностики когнітивних функцій на основі вибраних скринінгових інструментів і призначена для педагогів, логопедів і педагогічних терапевтів. Вступом до модуля є вебінар, присвячений питанням, пов’язаним з діагностикою когнітивного функціонування. Детальні навчальні матеріали для самостійного навчання містять посібник із скринінгу та функціональної діагностики ризику дислексії та мовних розладів, а також опис процедури такої діагностики. Матеріали також містять посібник для батьків на тему підтримки дитини з ризиком дислексії та посібник для вчителів на тему роботи з дитиною з порушенням мовного розвитку.
• Частина Б модуля присвячена діагностиці когнітивного функціонування на основі батареї «Комплексний аналіз когнітивних процесів» (програма KAPP_A) та вибраних інструментів. Через специфіку діагностичних інструментів ця частина призначена для психологів, а починається з вебінару щодо діагностики когнітивного функціонування. Матеріали для самостійного навчання включають посібники з функціональної діагностики в сфері ризику дислексії та мовних розладів, тестування осіб з досвідом міграції за допомогою програми KAPP_A та підтримку дітей з досвідом міграції.

Метою програми є розвиток компетенцій вчителів-спеціалістів у сфері планування, проєктування та надання підтримки учням із диференційованими освітніми потребами в процесі викладання та навчання, а також  управління та оцінювання в диференційованому класі.

Модуль 1: Підтримка учнів з диференційованими освітніми потребами в процесі викладання та навчання

Розробка: проф. Університет Адама Міцкевича в Познані, д-р хаб. Беата Яхімчак, проф. д-р хаб. Івона Хшановська, д-р хаб. Магдалена Олемпська-Висоцька.

Модуль починається з вебінару щодо питань, пов’язаних із підтримкою учнів із диференційованими освітніми потребами, та посібника з інструкцією щодо зміцнення відчуття самоефективності учнів на основі проєктного методу. Навчальний матеріал дозволяє також ознайомитись з кейсом підтримки розвитку учня з порушенням слуху.

Модуль 2. Співпраця з батьками в процесі планування підтримки

Розробка: Магдалена Юревич, Беата Ордаковська-Шумська, Гражина Секульська-Гладиш.

Модуль починається з вебінару з питань співпраці з батьками в процесі планування підтримки. Додатково, учасник може ознайомитися з матеріалами для самостійного навчання у сфері формулювання похвал і позитивних повідомлень, прикладами листування вчителів з батьками, описом інтервенцій щодо ефективних способів односторонньої комунікації з батьками та залучення їх до  процесу планування підтримки.

Moдуль 3. Універсальний дизайн в освіті

Розробка: д-р Магдалена Белза-Гайдзіца, д-р Беата Скотніцка, д-р Сабіна Павлік.

Модуль починається з вебінару, присвяченого тому, як передавати знання різноманітними способами. Матеріали для самостійного навчання включають посібник з універсального дизайну, інструментарій УДО, анкету для експертного оцінювання та контрольний список для перевірки універсальності розроблених навчальних матеріалів.

Модуль 4. Оцінювання в диференційованому класі

Розробка: Магдалена Юревич, Беата Ордаковська-Шумська, Гражина Секульська-Гладиш.

Модуль починається з вебінару щодо оцінювання та опису інтервенції у сфері диференційованого оцінювання. Матеріали доповнює посібник, аркуш спостережень за уроком вчителя та анкета експертного оцінювання для учнів.

Модуль 5. Методи управління класом, які враховують диференційовані потреби учнів

Розробка: Магдалена Юревич, Беата Ордаковська-Шумська, Гражина Секульська-Гладиш.

Модуль починається з вебінару, присвяченого методам управління класом, які враховують диференційовані потреби учнів. Навчальні матеріали для самостійного навчання включають опис інтервенції, що передбачає реагування на важку поведінку учнів, посібник з управління класом з урахуванням диференційованих потреб учнів, приклади справедливого (хоча не обов’язково рівного) оцінювання чи роботи з непольськомовним учнем. Матеріали доповнює анкета щодо «Реакції вчителя».

Програма призначена для вчителів-спеціалістів, які хочуть розвинути свої компетенції у сфері захисту психічного здоров’я дітей та молоді, а також навички у сфері підтримки, адаптованої до потреб учнів.

Модуль 1. Розлади адаптації та поведінки серед дітей та молоді

Розробка: Моніка Вжосек.

Модуль починається з вебінару, присвяченого порушенням соціального функціонування серед дітей і молоді та процедурам для вчителів та спеціалістів. Матеріали для самостійного навчання включають процедуру дій для вчителів-спеціалістів у випадку учнів, які виявляють розлади соціального функціонування, з урахуванням міжсекторальної перспективи, кейс-стаді із описом проведеної інтервенції, зразок документа, який є угодою про співпрацю між освітнім закладом і закладом охорони здоров’я та карту експертного оцінювання.

Модуль 2. Зміни в поведінці дітей і молоді внаслідок переживання сильної тривоги.

Розробка: д-р Кароліна Лободда.

Навчальний модуль починається з вебінару, присвяченого учням, які переживають сильні тривоги. Далі учасники проєкту можуть ознайомитися з процедурою дій для вчителів-спеціалістів у випадку учнів, які переживають сильні тривоги, з урахуванням міжсекторальної перспективи, посібником для розширення своїх знань у цій сфері, переліком установ, які надають підтримку учням, та сценаріями занять для проведення в класі.

Модуль 3. Зміни в поведінці дітей та молоді внаслідок впливу важкого досвіду, з урахуванням дітей-біженців

Розробка: Магдалена Пах.

Модуль починається з вебінару, присвяченого труднощам в поведінці дітей та молоді під впливом пережитої травми, та дослідження інтервенцій, яке описує процедуру дій для вчителів-спеціалістів у випадку учнів, які пережили травми, з урахуванням міжсекторальної перспективи. У межах цього модуля учасник тренінгу може скористатися переліком симптомів, які може мати дитина після пережитої травми, переліком запитань і порад щодо розмови з травмованим учнем та його батьками/законними опікунами, переліком рекомендованих інтервенцій для директора школи та переліком установ, куди можуть звернутися батьки з дитиною. Матеріали доповнює посібник, що пояснює особливості роботи з постраждалою від травми дитиною, та сценарії занять з учнями.

Модуль 4. Автоагресивна поведінка серед дітей та молоді

Розробка: Емілія Воєводська.

Модуль розпочинається з вебінару, присвяченого автоагресивній поведінці серед учнів та підлітків. Як і в попередніх модулях цієї програми, учасники матимуть можливість ознайомитися з процедурою дій для вчителів-спеціалістів у випадку учнів, які завдають собі шкоди, з урахуванням міжгалузевої перспективи та посібником. Перебіг інтервенції визначає решту матеріалів, доступних у цьому навчальному модулі: посібник, заява батьків, експертне оцінювання для координатора, сценарій співбесіди з учнем, список симптомів для спостереження в учня з підозрою на автоагресію

Модуль 5. Суїцидальні спроби та суїциди серед дітей та молоді

Розробка: Катажина Левандовська.

Модуль починається з вебінару, присвяченого учням із суїцидальними нахилами. Також у цьому модулі вчителі-спеціалісти матимуть нагоду ознайомитись з процедурою дій для вчителів-спеціалістів у разі суїциду чи спроби суїциду учня з урахуванням міжсекторальної перспективи. Інші навчальні матеріали для самостійного навчання включають: посібник, присвячений індивідуальним інтервенціям і впливу на клас учня, план інтервенції для учня, який перебуває в кризовому стані, план зборів педагогічного колективу, який викладає в класі учня, перед його поверненням до школи після спробу суїциду, а також пропозицію повідомлень для шкільної спільноти.

Програма присвячена діяльності, яка може сприяти інтеграції учнів з досвідом міграції в класі. Матеріали містять опис заходів, які полегшують навчання учнів, та інформацію про можливі дії вчителів, які можуть сприяти інтеграції учнів.

Модуль 1. Диференційовані освітні потреби учнів з міграційним досвідом 

Розробка: д-р Катажина Шостак-Круль, д-р Анна Млинарчук-Соколовська. 

Модуль починається з вебінару, присвяченого диференційованим освітнім потребам учнів із досвідом міграції, зокрема біженців з України. До матеріалів для самостійного навчання входить сценарій тренінгу для педагогічної ради (підготовлений проф. Університету в Білостоці д-р хаб. Віолеттою Данілевич), посібник, присвячений методиці підготовки текстів та опис процедур її використання, а також сценарій занять для учнів, з використанням методу підготовки текстів.

Модуль 2. Викладання – вивчення польської мови як іноземної

Розробка: д-р Анна Млинарчук-Соколовська, д-р Катажина Шостак-Круль.

Модуль присвячений методу міжкультурного портфоліо та його використанню в процесі викладання та вивчення польської мови як іноземної. Вебінар розпочинає циклом матеріалів, а контент для самостійного навчання містить посібник і опис процедури використання методики та сценарії занять для учнів з використанням міжкультурного портфоліо.

Модуль 3. Інтеграція учнів з досвідом міграції зі спільнотою класу

Розробка: Магдалена Юревич, Беата Ордаковська-Шумська, Гражина Секульська-Гладиш

Модуль відкривається вебінаром про інтеграцію учнів з досвідом міграції зі спільнотою класу, доповнюється посібником на ту саму тему. Авторки матеріалів для самостійного навчання також підготували пропозиції щодо заходів, які сприяють інтеграції, а також план та опис процесу збільшення взаємодії в культурно диференційованих групах.

Модуль 4. Управління класом як культурно-диференційованою спільнотою 

Розробка: Магдалена Юревич, Беата Ордаковська-Шумська, Гражина Секульська-Гладиш

Модуль починається з вебінару, присвяченого управлінню класом як культурно-диференційованою спільнотою. Навчальні матеріали для самостійного навчання доповнює посібник, обговорення стратегій реагування на інформацію про виключення та спосіб встановлення правил в класі. 

Модуль 5. Співпраця виховних середовищ 

Розробка: проф. Університету в Білостоці д-р хаб. Дорота Місеюк.

Модуль починається з вебінару, присвяченого формуванню компетенцій у міжкультурно вразливій розмові. Матеріали для самостійного навчання дозволяють глибше дослідити цю тему: дослідження щодо міжкультурно вразливої розмови, інформаційні матеріали, присвячені техніці розмови, зосередженої на рішенні, чи приклади вправ з розуміння культурних відмінностей. Запропонована в цьому модулі інтервенція, стосується розвитку рефлексії вчителя щодо власного способу комунікації з батьками учнів з досвідом міграції. Тому навчальні матеріали також містять: карту самооцінки комунікації з батьками, контактну анкету з вчителем для батьків (також українською мовою) та опитування/досьє помічених змін.

Програма спрямована на розвиток компетенцій вчителя-спеціаліста у створенні позитивної та інклюзивної атмосфери в школі чи дитячому садку. Учасники тренінгу матимуть можливість дізнатися про дії, які можна вжити в класі для розвитку толерантності, розуміння, прийняття та як запобігати агресії чи дискримінації.

Модуль 1. Міжособистісні стосунки, емпатія та відкритість до поглядів іншої людини як основа для побудови позитивної атмосфери в дитячому садку/школі

Розробка: д-р Мачей Чехомський, д-р Анна Блащак.

Модуль починається з вебінару, присвяченого формуванню культури емпатії в дитячому садку. Матеріали для самостійного навчання включають опис використання заходів, спрямованих на розвиток навичок ненасильницького спілкування (НС) у дитячому садку та додатки, які призначені цій меті (ігрове поле, картки, інструкції, індекс складних ситуацій, запитання для вихователів). Крім матеріалів, призначених для роботи з дошкільниками, модуль також містить опис заходів, спрямованих на розвиток у молоді вміння децентруватись і бачити погляди інших, комплекс вправ, які можна виконувати в межах семінарів з молоддю, та обговорення пропозицій щодо впровадження відкритого та гнучкого мислення на предметних уроках. 

Модуль 2. Співпраця з місцевим середовищем

Розробка: д-р Евеліна Жоньца, магістр Катажина Блажеєвська, проф. Університету Кардинала Стефана Вишинського д-р хаб. Анна Фіделус.

Модуль розпочинається вебінаром у формі рефлексії над роботою радника з питань доступності навчання та обговорення стосунків вчитель-учень. До матеріалів для самостійного навчання та використання безпосередньо в роботі з учителями, батьками та учнями входять сценарії занять та презентації. Додатково модуль містить опис процедури співпраці школи з  громадською організацією у сфері вдосконалення освітнього та виховного процесів, розроблений Сільвією Жмієвською-Квіренг. 

Модуль 3. Протидія відчуженню однолітків і жорстокому поводженню з дітьми

Розробка: д-р Катажина Укланська, д-р Агнешка Клімська, д-р Марчін Клімскі.

Модуль починається з вебінару, присвяченого виключенню однолітків, його джерелам і способам протидії. Вебінар доповнює обговорення чинних правових норм, що регулюють поведінку у разі підозри у жорстокому поводженні з дитиною, сценарії занять з учнями та посібник для вчителів. 

Модуль 4. Створення здорових стратегій подолання міжособистісних стосунків і протидія насильству

Розробка: д-р Мартина Чарнецька.

Модуль починається з вебінару, присвяченого спричиненим насильством комунікативним розладам та посібника для батьків і вчителів, який обговорює заходи для підтримки учнів із комунікативними розладами, спричиненими насильством. Матеріали для самостійного навчання доповнює сценарій та презентація, які можна використовувати під час занять з учнями.

Модуль 5. Інтеграційні практики в шкільному просторі

Розробка: проф. Університету Кардинала Стефана Вишинського д-р хаб. Марія Срочинська, д-р Катажина Укланська.

Модуль починається з вебінару, присвяченого перешкодам і можливостям інтеграції в шкільному просторі, доповненого посібником для вчителів і батьків на цю ж тему. Крім того, матеріали для самостійного навчання містять обговорення інтеграційних практик у шкільному просторі та сценарій занять.

Інтервенція 1.1. Застосування процедури Шкільної функціональної оцінки для оцінювання потенціалу та труднощів учнів, зокрема учнів з досвідом міграції та диференційованими освітніми потребами та/або обмеженими можливостями

Мета інтервенції – виявлення індивідуальних потреб дітей та молоді, зокрема з особливими освітніми потребами чи обмеженими можливостями та досвідом міграції, а також надання підтримки відповідно до потреб. 

Інтервенція полягає на використанні детально описаної процедури Шкільної функціональної оцінки та вибраних інструментів для її впровадження, тобто Протоколу групових консультацій (ПГК) та Лист спостереження за учнем (ЛСУ). Інструменти ПГК та ЛСУ базуються на спостереженнях за учнем, які проводяться різними людьми (вчитель, вчитель-спеціаліст, батьки). Спостереження потім обговорюються на зборах групи та фіксуються у спільному протоколі (ПГК), де вказуються сфери функціонування учня, які потребують особливої підтримки. На основі протоколів готуються та впроваджуються Індивідуальні навчальні плани (ІНП), які реалізуються протягом мін. 3 місяців, а потім підлягають експертній оцінці.

Інтервенцію можна проводити в початковій та середній школах. Інтервенція може бути застосована до учнів із досвідом міграції.

Тривалість інтервенції – мінімум 5 місяців.

Інтервенція 1.2. Скринінг емоційно-соціального здоров’я

Мета інтервенції – покращення добробуту учнів та сприяючої розвитку шкільної атмосфери шляхом запровадження скринінгової діагностики стану емоційного та соціального здоров’я та планування виховної діяльності на її основі. Вона передбачає проведення скринінгу емоційного та соціального здоров’я учнів у школі з використанням вказаних діагностичних інструментів для комплексної діагностики особистості, тобто емоційного та соціального функціонування та темпераменту в моделі «Симптоми-Компетенції-Риси». Дослідження проводиться у веб-застосунку «Симптоми-Компетенції-Риси», доступ до якого Центр розвитку освіти надає психолого-педагогічним консультаціям, шкільним психологам та іншим установам після підписання угоди.

Опрацьовані результати та висновки щодо виховної роботи та впливу мають обговорюватися на педагогічній раді. Скринінговий тест може бути доповнений поглибленою або розширеною діагностикою, також проведеною в моделі «Симптоми-Компетенції-Риси».

Тривалість інтервенції – рекомендується проводити скринінгове тестування один раз на навчальний рік. Тривалість залежить від того, чи це розширена чи поглиблена діагностика. Орієнтовна тривалість 3 місяці.

Інтервенція 1.2a. Діагностика особистості в моделі «Симптоми-Компетенції-Риси» та постдіагностичні дії (модуль для педагогів, логопедів, педагогічних терапевтів)

Заходи, заплановані в межах цієї інтервенції, дозволяють розширити або поглибити скринінгову діагностику, реалізовану педагогами, логопедами та педагогічними терапевтами. Тривалість інтервенції залежить від специфіки проведених досліджень та їхньої мети.

Інтервенція 1.2б. Діагностика особистості в моделі «Симптоми-Компетенції-Риси» та постдіагностичні дії (модуль для психологів)

Заходи, заплановані в межах цієї інтервенції, дозволяють розширити або поглибити скринінгову діагностику, проведену психологами. Тривалість інтервенції залежить від специфіки проведених досліджень та їхньої мети.

Інтервенція 1.3. Діагностика когнітивного розвитку у дітей з ризиком розвитку дислексії та мовними розладами – для вихователів, логопедів та педагогічних терапевтів

Мета інтервенції – профілактика, пов’язана із ризиком розладів навчання в області читання (дислексія) та мовними розладами шляхом впровадження систематичних скринінгових тестів, адаптованих до вікової групи та потреб, і плануванню відповідних потребам постдіагностичних дій. Інтервенція полягає на проведенні скринінгових тестів з використанням діагностичних інструментів відповідно до віку та рівня освіти. Наступним кроком є проведення функціональної діагностики з використанням опитувальників когнітивного розвитку з батареї Комплексного аналізу когнітивних процесів та, потенційно, інших діагностичних інструментів. Після проведення аналізу отриманих результатів з класним керівником, педагогом, логопедом та шкільним психологом разом з батьками/опікунами вибираються та впроваджуються підтримка/постдіагностичні заходи, адаптовані до потреб батареї KAPP для терапевтів, батьків та вчителів. Підтримуючі заходи тривають не менше 5 місяців. Черговим кроком є повторне дослідження для контролю ефективності введеної інтервенції. Його слід проводити мінімум через 3 місяці, а оптимально через 6 місяців.

Інтервенція, спрямована на дітей на етапі однорічної дошкільної підготовки та першого класу початкової школи з ризиком дислексії та/або з розладами мови (або їх підозрою).

Тривалість інтервенції – 6 місяців.

Інтервенція 1.4. Діагностика когнітивного розвитку у дітей з ризиком розвитку дислексії та мовними розладами – для психологів

Мета інтервенції – профілактика, пов’язана із ризиком розладів навчання в області читання (дислексія) та мовними розладами шляхом впровадження систематичних скринінгових тестів, адаптованих до вікової групи та потреб, і плануванню відповідних потребам постдіагностичних дій. Інтервенція полягає на проведенні скринінгових тестів з використанням діагностичних інструментів відповідно до віку та рівня освіти. Наступним кроком є проведення функціональної діагностики з використанням мовних тестів  з батареї Комплексного аналізу когнітивних процесів та, потенційно, інших діагностичних інструментів. Черговий крок – це аналіз отриманих результатів з класним керівником, педагогом, логопедом та шкільним психологом; разом з батьками/опікунами вибираються та впроваджуються підтримка/постдіагностичні заходи, адаптовані до потреб батареї KAPP для терапевтів, батьків та вчителів. Черговим кроком є повторні скринінгові тестування для контролю ефективності введеної інтервенції. Їх слід проводити мінімум через 3 місяці, а оптимально через 6 місяців.

Інтервенція, спрямована на дітей на етапі однорічної дошкільної підготовки та першого класу початкової школи з ризиком дислексії та/або з розладами мови (або їх підозрою).

Тривалість інтервенції – 6 місяців.

Інтервенція 2.1. Зміцнення відчуття самоефективності учнів із диференційованими освітніми потребами на основі використання методу проєктів

Метою інтервенції є впровадження методу проєктів як форми роботи в диференційованій групі, спрямованого на посилення відчуття самоефективності. Навчання за методом проєктів базується на власній активності учнів. Інтервенція полягає на підготовці вчителя до роботи за методом проєктів, а потім впровадженні цього методу в роботу з класом. На першому етапі вчителі-спеціалисти проведуть навчання для вчителів щодо принципів та етапів роботи за методом проєктів.  На другому етапі вчителі проводять заняття в межах предметів, які викладають, з використанням методу проєктів.

Тривалість інтервенції залежить від вибору теми проєкту та його обсягу. Оптимальний час проведення проєкту – 4 тижні.

Інтервенція 2.2. Ефективні способи ведення односторонньої комунікації з батьками

Мета інтервенції – підготувати вчителів до впровадження в роботі моделі комунікації з батьками учнів на основі регулярного інформування батьків про успішність їхньої дитини та комунікації на основі фактів.

Інтервенція полягає на підготовці вчителів-предметників до комунікації з батьками учнів на основі фактів, що вимагає розвитку вміння писати інформацію про поведінку учнів мовою фактів, визначення очікуваної підтримки з боку батьків та опису дій, що підтримують роботу вчителя, а також опанування технік ідентифікації позитивної поведінки учня та його сильних сторін. Наступний етап – розробка та впровадження вчителями процедури регулярного інформування батьків про позитивну поведінку учня.

Мінімальна тривалість інтервенції – три місяці. Оптимальна тривалість інтервенції – один семестр. Інтервеція передбачає організацію 5 зустрічей.

Інтервенція 2.3. Використання різноманітних способів презентації інформації – використання ETR (easy to read – легкий для читання) у роботі з учнями з труднощами розуміння мови

Запропонована інтервенція полягає на підготовці вчителів-спеціалістів до впровадження інших вчителів у проведення занять, які враховують диференційовані потреби учнів щодо розуміння мовлення та мови. Завдяки цьому вони зможуть надати вчителям компетенції, пов’язані з використанням інструменту ETR. Викладачі-спеціалісти познайомляться з припущеннями Універсального дизайну в освіті (УДО), потім вони зосередяться на першому принципі універсального дизайну в освіті (УДО), а в його межах – на ETR. На другому етапі вчителі-спеціалісти мають передати знання щодо використання ETR – обґрунтованості, ефективності, правил підготовки текстів легкою для читання та зрозуміння мовою людям, які проводять заняття з учнями з труднощами розуміння мови та мовлення, незалежно від етіології. Це може відбуватися в межах тренінгів під час педагогічних рад, тренінгів для бажаючих учителів, індивідуальних занять.

Мінімальна тривалість інтервенції повинна визначатися конкретною партією матеріалу/розділу, обраного вчителем для виконання з використанням ETR. Рекомендована тривалість: від 2 тижнів до 2 місяців.

Інтервенція 2.4. Оцінювання в диференційованому класі, що сприяє викладанню та навчанню

Метою інтервенції є підвищення компетенції вчителів щодо диференційованого оцінювання учнів. Описана інтервенція є прикладом ефективного внутрішньошкільного оцінювання учнів за допомогою різноманітних форм, а не лише найпопулярнішого цифрового оцінювання. Запропоноване рішення може бути натхненням для вчителів у їхній постійній роботі з учнями. Водночас це розширює їхні знання про поточне та підсумкове оцінювання та надає їм додаткові навички.

Мінімальна тривалість залежить від предмета та кількості уроків на тиждень: предмети з частотою 1-2 уроки на тиждень – 1 семестр/півріччя; предмети, з частотою 3 і більше уроків на тиждень – 3 місяці.

Інтервенція 2.5. Реагування на поведінку учнів, яка заважає роботі під час уроків

Мета інтервенції – підготувати вчителів до впровадження на практиці способів ефективного усунення поведінки, яка порушує дисципліну в класі. Інтервенція полягає на підготовці вчителів, а потім впровадженні на практиці процедур, заснованих на використанні набору технік управління групою, які, розсортовані відповідно до сили інтервенції, дозволяють регулювати поведінку учнів у короткостроковій та довгостроковій перспективі без непотрібної ескалації. ситуації.

Мінімальна тривалість інтервенції – три місяці. Оптимальна тривалість інтервенції – один семестр регулярного використання запропонованих методів.

Інтервенція 3.2. Порядок дії для вчителів-спеціалістів у випадку учнів, які переживають сильні тривоги, з урахуванням міжсекторальної перспективи

Метою інтервенції є покращення добробуту учнів із симптомами тривожних розладів.

Інтервеція полягає на проведенні вчителем ідентифікації тривожної поведінки за допомогою підготовленого для цієї мети опитування. Наступним кроком є перенаправлення учня під опіку шкільного психолога/педагога, який проводить спостереження за учнем у різних видах діяльності в школі та тестує його за допомогою опитування щодо тривожних розладів. Потім шкільний психолог проводить психологічне дослідження Interface, щоб оцінити добробут учня. Після дослідження шкільний психолог/педагог передає батькам учня зворотню інформацію про спостереження та дослідження Interface. На наступному етапі учень направляється в OŚPP DiM для діагностики, за результатами якої йому надається допомога та підтримка. Важливим елементом на етапі впровадження допомоги учневі в OŚPP DiM є тісна співпраця вчителя та шкільного психолога/педагога з психологом, діагностом/психотерапевтом/соціальним терапевтом, метою якої є надання інформації про те, як підтримати учня на території школи.  Після проведення інтервенції шкільний психолог повторює дослідження Interface.

Для пунктів 1-6 в інтервенції оптимальний час їхньої реалізації становить один місяць (за винятком першого місяця навчання для першокласників; труднощі у функціонуванні учня протягом цього часу можуть бути наслідком його труднощів у адаптації до нової ситуації). Для пунктів 7-10 в інтервенції мінімальний час їхньої реалізації становить 6 місяців, а оптимальний залежатиме від вираженості тривожних симптомів та труднощів у функціонуванні учня на території школи.

Інтервенція 3.3. Порядок дії для вчителів-спеціалістів у випадку учнів, які пережили прихотравму, з урахуванням міжсекторальної перспективи

Метою інтервенції є ідентифікація учнів, які можуть переживати «велику», «малу» психологічну травму, а також ПТСР у дітей з України.

Перший крок інтервенції полягає на спостереженні за дитиною вчителем, психологом/шкільним педагогом. Його мета – визначити, якою мірою поведінка учня може бути наслідком травматичного досвіду і проявлятися у вигляді симптомів на рівні поведінки, переживань і мислення дитини, та в якій мірі це викликає в учня труднощі у функціонуванні в школі.  Далі, коли виникає підозра, що це може бути ПТСР, дитина перенаправляється до психологічного консультації першого референтного рівня для проведення діагностики та створення спільного плану дій у співпраці з вчителями, педагогом, шкільним психологом та спеціалістами консультації.

Залежно від варіанту тривалість інтервенції може бути різною.

У варіанті А, що стосується великої травми, процедуру інтервенції слід розпочинати одразу після отримання вчителем інформації, що дитина мала важкий досвід, і вона не має тривати довше 2 тижнів, до кроку 7, коли дитина підлягає подальшому спостереженню вчителем та психологом/шкільним педагогом. Це оптимальний варіант, який може гарантувати забезпечення дитині належного догляду. Подальші кроки – від 8 до 11 – залежатимуть від волі батьків, чи вони заявлять дитину у позашкільні підрозділи та як швидко дитині там нададуть допомогу. У варіанті Б, щодо незначної травми, процедура може тривати довше, залежно від обсягу інформації, зібраної вчителем/вихователем, психологом і шкільним педагогом. Проте реалізація процедури до кроку 8 не повинна тривати більше одного місяця з моменту викриття в учня тривожних симптомів або отримання повідомлення про проблемну поведінку. Це оптимальний варіант, який може гарантувати забезпечення дитині належного догляду. Будь-яке продовження процедури наражає учня на подальші травматичні події та може поглибити посттравматичний стресовий розлад. Подальші кроки, тобто 9 та10, залежатимуть від волі батьків, чи вони заявлять дитину у позашкільні підрозділи та як швидко дитині там нададуть допомогу.

Інтервенція 3.4. Порядок дії для вчителів-спеціалістів у випадку учнів, які, роблять самопошкодження, з урахуванням міжсекторальної перспективи

Мета інтервенції – передати директорам шкіл і вчителям-спеціалістам спосіб дії в ситуації, коли учень завдає собі шкоди на території школі, а також у випадку наявності в учня самопошкоджень без суїцидальної поведінки або з наявною суїцидальною поведінкою.

Інтервенція полягає на використанні детально описаної процедури дії вчителів-спеціалістів у випадку коли учень завдає собі шкоди на території школі, а також у випадку наявності в учня самопошкоджень без суїцидальної поведінки або з наявною суїцидальною поведінкою, тобто створення закладом міждисциплінарної групи, до складу якої входять: директор, вихователь, шкільний психолог та/або педагог. До завдань членів групи входитиме прийняття заявок та вжиття інтервенційних заходів.

Мінімальна тривалість інтервенції – три місяці до пів року. Тримісячна дія буде можливою особливо у випадку паралельної співпраці найближчого оточення учня та за наявності дат у консультації чи центрі, що надає допомогу дитині. У виняткових ситуаціях інтервенційна група самостійно приймає рішення щодо продовження тривалості процедури, адаптуючись до потреб учня.

Інтервенція 3.5. Процедура дій вчителів-спеціалістів у разі суїциду або спроби суїциду учня з урахуванням міжгалузевої перспективи

Мета інтервенції – передати директорам шкіл і вчителям-спеціалістам спосіб дії при спробі суїциду на території школи, зокрема спробі суїциду, що закінчилася смертю, подальшого повернення учня до класу/школи після спроби суїциду, а також дій з класом учня після спроби суїциду, що закінчилася смертю на території школи або за її межами.

Інтервенція полягає на використанні детально описаної процедури дії вчителів-спеціалістів у випадку суїциду або спроби суїциду учня, тобто створення закладом міждисциплінарної групи, до складу якої входять: директор, вихователь, шкільний психолог та/або педагог. До завдань членів групи входитиме прийняття заявок та вжиття інтервенційних заходів.

Тривалість процедури залежить від виявленого варіанту події, у зв’язку з якою вживаються:

• Негайні дії – 24-72 години після події
• Короткострокові дії – в перший тиждень після події
• Довгострокові дії – від другого тижня після події до кількох місяців, залежно від потреб шкільної спільноти, або безстроково.

Інтервенція 4.1. Метод підготовки текстів у процесі навчання учнів з диференційованими освітніми потребами

Метою інтервенції є підтримка учнів з міграційним досвідом у вивченні польської мови як іноземної та вивчення шкільних предметів польською мовою. Заходи спрямовані на розвиток вміння використовувати метод підготовки/спрощення текстів, що містять спеціалізовану лексику, з предметних шкільних підручників. Цей метод полягає на спрощенні оригінального тексту шляхом видалення складніших граматичних чи лексичних структур або перефразуванні, щоб текст був адаптований за формою та змістом до рівня володіння мовою учнями з міграційним досвідом. Процедура вимагає використання відповідних правил для створення висловлювань, пов’язаних з лексичним аспектом (вибір лексики), синтаксичним аспектом (будова речення), композиційним і когнітивним аспектом (організація змісту) і візуальним аспектом (типографіка та верстка тексту). Метод може використовуватися на різних етапах навчання.
Тривалість інтервенції залежить від розвиткових та лінгвістичних потреб і можливостей  учня(-ів) з досвідом міграції. Пропонуємо використовувати один спрощений текст із вправами протягом 45-хвилинних занять. 

Інтервенція 4.2. Метод міжкультурного портфоліо в процесі викладання та вивчення польської мови як іноземної

Метою інтервенції є підтримка учня з досвідом міграції у розвитку мовних компетенцій та міжкультурної свідомості за допомогою методу міжкультурного портфоліо. Цей метод полягає на накопиченні дітьми та молоддю з досвідом міграції протягом усього періоду мовних занять матеріалів, які підтверджують вдосконалення компетенцій з використання польської мови та розвиток розуміння польської культури та звичаїв. Цей процес адаптується до віку учня та враховує різноманітні форми вербального та художнього вираження. 

Інтервенція розрахована на учнів початкових класів (4-8 класи), які володіють польською мовою на базовому рівні. Оптимальна тривалість інтервенції – 28 навчальних годин (14 занять по 90 хвилин), мінімальна – 14 навчальних годин (7 занять по 90 хвилин).

Інтервенція 4.3. Збільшення кількості інтеракцій між учнями під час уроків у культурно диференційованій групі

Метою інтервенції є додавання до щоденних дій вчителя, під час предметних уроків або інших занять з учнями, активностей, спрямованих на підвищення частоти контактів між учнями в класі, що сприяє інтеграції та дозволяє протистояти таким негативним явищам, як ізоляція чи стигматизація. Під час підготовки та проведення уроку вчитель відповідно підбирає завдання для групової роботи, що вимагають співпраці, і вводить види діяльності, які дозволяють ізольованому учневі перебувати в різних соціальних конфігураціях; малих або великих групах з використанням різних форм поділу на пари/групи (наприклад, техніка «Think, Pair, Share»). Запропоновані види діяльності можна використовувати під час роботи з учнями початкової та середньої школи. Мінімальна тривалість інтервенції – два місяці. Оптимальна тривалість інтервенції – один семестр регулярного використання запропонованих методів.

Інтервенція 4.4. Управління культурно диференційованим класом 

Метою інтервенції є обмеження ситуацій з виникнення маргіналізації серед учнів, такої як відмова від співпраці, дискримінаційні коментарі та вербальне насильство, повідомлення та поведінка, засновані на стереотипах і упередженнях. Дія полягає на ідентифікації маргіналізації та відповідному реагуванні на ситуацію (наприклад, заохочення до роботи в групі, використання повідомлень типу СТОП, посилання на правила, встановлені в класі). Якщо маргіналізація повторюється, інтервенція продовжується, щоб знайти причини такої ситуації та запровадити коригувальні дії. 

Запропоновані види діяльності можна використовувати під час роботи з учнями початкової та середньої школи. Мінімальна тривалість інтервенції – три місяці. Оптимальна тривалість інтервенції – один семестр регулярного використання запропонованих методів.

Інтервенція 4.5. Вміння створення міжкультурно чутливого способу спілкування з батьками дитини з досвідом міграції 

Метою інтервенції є розвиток компетенцій з міжкультурно чутливого спілкування з батьками учнів із досвідом міграції. Співпраця з батьками дитини з досвідом міграції може бути викликом для вчителя через культурні, мовні та соціальні відмінності, але водночас є необхідною для відповідної підтримки учня. Дії в межах інтервенції полягають на саморефлексії вчителя щодо власного досвіду спілкування з батьками дітей з досвідом міграції, джерел успіху та причин потенційних непорозумінь. Самооцінювання вчителя проводиться у формі зібраного досьє на основі концепції і технік комунікаційного підходу, орієнтованого на рішення (ПОР).

Заходи розраховані на вчителів-спеціалістів, які працюють з учнями різного віку (усіх освітніх ступенів). Мінімальна тривалість роботи – один семестр, оптимальна – навчальний рік.

Інтервенція 5.1. Розвиток навичок Ненасильницького спілкування (НС) в дитячому садку за допомогою настільної гри «Жираф»

Метою інтервенції є розвиток соціально-емоційних компетенцій дітей дошкільного віку та збільшення групових ресурсів, таких як рівень емпатії, довіри та ненасильницького спілкування в групі.

Інтервенція полягає на ознайомленні з елементами стратегії Ненасильницького спілкування у групі дошкільнят, тобто пояснення «Чотирьох кроків хорошої розмови» та що таке мова Жирафа та мова Шакала. Діти, ознайомлені з поняттям НС, практикують уміння описувати ситуації, виражати почуття та потреби, а також формулювати прохання за допомогою настільної гри «Жираф».

Тривалість інтервенції – 6 тижнів.

Інтервенція 5.2. Розвиток вміння виходити за межі власної перспективи бачення себе та світу

Метою інтервенції є розвиток здатності виходити за межі власних поглядів та сприймати аргументи протилежної сторони, формувати схильність до відкритого та гнучкого мислення і створювати навичку переглядати власні переконання, а також формувати відкритість на погляди інших людей у молоді. Інтервенція полягає на проведенні семінарів для молоді, які передбачають навчання на тему ваги та значення помічання поглядів відмінних від власних, відкритості та гнучкості мислення для розуміння інших та уникання когнітивних помилок чи деформацій.
Тривалість інтервенції – безпосередньо з учнями: від одного до шести тижнів, для вчителів-предметників: мін. 8 тижнів.

Інтервенція 5.3. Співпраця школи з громадською організацією у сфері вдосконалення навчального та виховного процесів

Метою інтервенції є зміцнення та доповнення школи у реалізації конкретних потреб у сфері освітніх та виховних процесів (описаних вище) з використанням знань та досвіду громадських організацій, збагачення освітньої пропозиції школи у сфері розвитку м’яких навичок в учнів та учениць і тим самим зміцнення конкурентоспроможності школи на ринку освітніх послуг, отримання підтримки у пошуку рішення при несподіваних викликах шляхом використання гнучкості та швидкого реагування соціальних організацій на такі виклики, зміцнення процесів професіоналізації педагогічного персоналу (вчителів, вихователів, психолога/педагога) у школі, розвиток шкільної моделі довгострокової співпраці з суб’єктами ззовні шкільного середовища. Дія полягає на розробці рекомендацій щодо побудови співпраці з перспективи школи, діагностики освітніх та виховних потреб, які необхідно зміцнити в школі, діагностики потреб та інтересів учнів, аналізу профілактичної та виховної діяльності, визначення відповідних форм дій, які необхідно впровадити в школі, консультування з Батьківським комітетом, якщо пропозиція стосується безпосередньої роботи з учнями, встановлення графіку заходів, створення в школі сприятливих умов для участі в заходах, запропонованих громадськими організаціями.

Тривалість інтервенції – від 2 місяців до всього навчального року.

Інтервенція 5.4. Заходи з підтримки учнів із розладами комунікації внаслідок насильства

Мета інтервенції – привернути увагу до проблеми вербального насильства. Комунікативні розлади є однією з найбільших загроз психічному здоров’ю дітей та молоді. Дія полягає на наданні учням знань про комунікативні розлади внаслідок насильства, знань щодо розпізнавання, називання та розуміння емоцій, знань та компетенцій щодо ідентифікації власних потреб і стратегій їх реалізації, компетенцій необхідних для формування впевненості в собі та використання відповідної комунікаційної стратегії (наприклад, асертивна відмова).

Тривалість інтервенції – мінімальний час: 3 зустрічі х 135 хв.